Сергій Довгополий

Сергій Довгополий

Останнім часом я чую багато побоювань від ІТ-фахівців, що нинішня політична криза може негативно вплинути на всю сферу і зокрема інвестиції в неї. Кардинально з цим не погоджуюся. І ось чому. 

З точки зору ІТ, Україна є країною. У нас повно молодих амбітних спеціалістів, які постійно вигадують щось нове, або ж адаптують вже придумане (у США чи Європі) старе під місцевий ринок. Багато які з таких проектів не потребують сторонніх інвестицій в принципі, а ті що вимагають - шукають їх в першу чергу в місцевих інкубаторах і фондах. Ці самі інкубатори та фонди дивляться на проекти та оцінюють їх. Оцінюють у тому числі і на предмет масштабованості. Наприклад, Eastlabs буквально рік тому принципово приймали в свою програму тільки ті проекти, які націлені на глобальні ринки (чому зараз по-іншому, я ще розповім). А це означає, що вони не розцінюють наш місцевий ринок як основний пункт доходів. Швидше - як арену для тестування. Другий момент, коли вкладаются гроші, в більшості випадків, реєструється зарубіжна компанія. Навіть якщо команда знаходиться в Україні, і якщо сам проект працює на нашому ринку. А річ тут в тім, що наше корпоративне право дуже діряве і не підходить для компаній, в яких більше одного засновника і потрібно якось ділити долі (до речі, ми зараз створюємо ГО "ІТ-спільнота", і я б дуже хотів винести цю проблему одним з перших питань, які потрібно вирішити). Виходить, що так чи інакше, інвестиції в українські ІТ-проекти - це не зовсім інвестиції в Україну.

Добре це чи погано, вирішуйте самі, але як на мене, - неправильно.
А тепер хочу повернутися до наших ІТ-підприємців. Я був на багатьох стартап-тусовках та інших заходах, тому можу зі сторони оцінити цих молодиків. Як правило, це такі собі мрійники, у яких є неймовірна ідея, а то й не одна, і немає ніякої бази для її реалізації. Більшість просто не розуміє, що реально можна зробити, а що - ні. При цьому, технічної кваліфікації достатньо більш ніж! Але вони не вміють один одного (а іноді і себе) слухати, не хочуть ділитися своїми ідеями, об'єднуватися, не вміють спілкуватися з інвесторами, бояться запитати ради.
У підсумку ідеї гинуть, а їх автори розчаровуються і відправляються на чергову нудну роботу, бо їсти то хочеться. Наша система освіти не здатна дати їм потрібні для успішного ведення бізнесу знання та вміння (це друге питання, яке мені хотілося б підняти в " ІТ-спільноті"). І ось ми прийшли до витоків того, чому зараз всі інвестори, раніше шукали виключно масштабовані проекти, стали вкладатися в локальні. Наші IT-шники просто не готові конкурувати зі своїми західними колегами. У них практично немає шансів в такій боротьбі, хоча є історії успіху, що демонструють протилежне. Але це швидше виняток з правил. Виходить, вкладатися в глобальні проекти - це скоріше провал, а от на локальному ринку повно вільних ніш і можна
яку-небудь зайняти. Зайняти вільну вузьку нішу на нашому ринку - не дуже дорого. Це дозволяє робити багато дрібних вкладів, і навіть якщо 20-30 проектів прогорить, велика ймовірність того, що парочка проектів вистрелить і як мінімум відіб'є витрати. І вся краса цього в тім, що сьогоднішня політична ситуація не закриває ці самі вільні ніші. Це означає, що суспільство вимагає вирішення певних проблем і готове за це платити. Тому ІТ-стартапи не помруть і завжди знайдуться люди, які готові будуть вкладати в них гроші.
Виходячи з вище сказаного, мені здається, що проблема більше надумана, ніж реальна. Аутсорсингові компанії тільки виграють (через девальвацію гривні, адже вони отримують гроші в доларах або іншій стійкій валюті), а продуктові продовжать народжуватися (залучаючи інвестиції) , розвиватися (знову таки, залучаючи інвестиції!) і вмирати.
І все б нічого, проте є в цій історії одне АЛЕ. ІТ - це сфера, в якій відстань не має значення, і можна працювати, скажімо, на США, перебуваючи в Україні. ІТ - це сфера, де гарний профільний фахівець має хорошу зарплату. За кордоном. А у нас - не дуже, бо місцеві компанії не в змозі платити такі гроші. Тому ІТ-шники навіть у кращі для нашої країни часи активно переїжджали за кордон, а зараз ця ситуація однозначно посилитися. Так що справжня небезпека політичної кризи для нашої галузі не в тому, що не буде КОМУ владати гроші в Україну, а в тому, що скоро тут може не просто лишитися тих, в КОГО варто інвестувати.

×

Написати нам

×